27 СІЧНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

Цей пам’ятний січень в історії України

1 листопада 2005 року Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй прийняла резолюцію, в якій постановила, що дата 27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.

Слово «голокост» у перекладі з грецької мови означає “спалений повністю” або “жертвоприношення”. З середини ХХ століття цей термін вживали по відношенню до політики винищення нацистами під час Другої світової війни євреїв та інших народів Європи.

Убивство євреїв німецькими окупантами почалися в Україні 22 червня 1941 року і тривали більше трьох років. Напередодні війни на території України проживало майже три мільйони євреїв. Це перше місце в Європі та друге у світі.

Перші “єврейські акції” були спрямовані переважно проти інтелігенції, тобто вчителів, учених, політичних діячів. Далі окупанти перейшли до поголовного знищення всіх євреїв.

Символом Голокосту в Україні став розстріл понад 150 тис. осіб, більша частина яких були євреями у Бабиному Яру у Києві. Масові вбивства єврейського населення відбулися в багатьох містах України.

27 січня був обраний Днем Пам'яті, тому що в цей день у 1945 році війська Радянської Армії звільнили перший, найбільший з німецьких концтаборів Аушвіц (Освенцим), розташований за 70 кілометрів від Кракова. У гітлерівських таборах було знищено понад 6 мільйонів євреїв, мільйони представників інших національностей. За свідченнями тих в’язнів, що вижили, в цих таборах проводилися варварські «експерименти» над людьми. В'язнів поміщали в спеціальні холодильні камери і проводили над ними досліди з переохолодженням і штучним заморожуванням. Для випробування нових медичних засобів викликалися різні захворювання: малярія, висипний тиф, інфекційна жовтяниця та ін. На живих людях перевіряли вплив на організм отрут і дію запальних бомб.  Загиблі у печах Освенцима були нашими співвітчизниками, вважали Україну своєю Батьківщиною, творили її матеріальне та культурне багатство.

Голокост - це жах, біль, смерть. Він не повинен повторитися в майбутньому. Але пам'ять про мільйони невинно загублених людей повинна жити вічно.